в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпар»:

РО́ЗПАР, у, чол.

1. Дія за значенням розпарити, розпарювати та дія і стан за знач. розпаритися, розпарюватися.

2. рідко. Настій чого-небудь на окропі. Вона вляла до тих круп розпару якогось зілля (Іван Франко, VIII, 1952, 244).

3. Газоподібна речовина, що утворюється внаслідок розпарювання чого-небудь. Пахло густим розпаром трав (Вітчизна, 4, 1974, 134).

4. діал. Розпал (у 2 знач.). Танасій пригадав собі молоді свої літа, коли то він у розпарі діл не раз мусив голосом своїм панувати над товпою противників і — перемагати (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 235).

6. мет. Найширша частина робочого простору доменної печі.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 757.

Коментарі (0)