РОЗПАШНИК, а, чол. Знаряддя для розпушування ґрунту. — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. — За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 119).
РОЗПАШНИК, а, чол. Знаряддя для розпушування ґрунту. — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. — За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 119).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 759.