в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпаскуджений»:

РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпаскудити.

2. у знач. прикм. Який розпаскудився, набув поганих нахилів, звичок; розбещений, зіпсований. Мати врозумляла дочку. Тихін ненадійний.. Він і на машині їздить, і трактором оре, та розпаскуджений. Одбився від рук, не признає нікого (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 758.

Коментарі (0)