РОЗПАТЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл.
Почати багато патякати, говорити про щось неістотне,
пусте, не варте уваги. [Пилип (підслухував. Вигляда
з дверей):] Ач, як розпатякався [Панас]! (Карпенко-Карий,
I, 1960, 227);
// Почати говорити дурниці, вести
беззмістовну, непослідовну розмову. — Розпатякався ж ти
сьогодні. Верзеш несусвітне, — нахмурився старий
(Михайло Стельмах, I, 1962, 246).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 758.