в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпікати»:

РОЗПІКАТИ, аю, аєш, недок., РОЗПЕКТИ, ечу, ечеш, док., перех.

1. Дуже нагрівати; розжарювати. Сокира готова. Ще раз розпікає її батько, але лиш до червоного (Іван Франко, IV, 1950, 193); [Голос Парвуса:] Мені вінець!.. Я бачу!.. Боже!.. (Конаючи). Прийми твого раба.. [Старий юрист (з досадою):] Ех, розпекли занадто швидко крісло! Не тямлять справи! (Леся Українка, II, 1951, 541); Сонце встигло вже так розпекти пісок на .. пляжі, що панянки не могли ступати по ньому босими ногами (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 28).

2. перен., розм. Викликати в кого-небудь стан сильного збудження, роздратування, гніву. — Селом треба промчати, як архангели на вогняній колісниці! — І почав [Максим] розпікати коней (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 103); — Може, ти не хочеш тут робити, а так лишень, на витрішки сюди прийшов, — хитрував Коритний і таки розпік Антона (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 24); — Розповідай, хто тебе образив. Не бійся, все розповідай. Не турбуйся, коли треба, то я й самого директора розпечу (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 66).
Розпікати (розпекти) душу (серце і т. ін.) чию — викликати в кого-небудь відчуття душевного болю, страждання і т. ін. [Маруся:] Мамо! ти розпекла мою душу, запалила помстою моє серце. Я ненавиджу ворогів, що зруйнували наш рідний край (Нечуй-Левицький, II, 1956, 456).

3. перен., розм. Дуже картати, гостро критикувати або лаяти кого-небудь. Розлючений Аркадій Валеріановий не подякував економу, а так почав розпікати, що в того на червоному виду.. заворушилась темінь бородавок (Михайло Стельмах, I, 1962, 201); Фаїна розпікала чоловіка. — Яка некультурність! — сичала вона. — Не читати такої книжки. А ще письменник! (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 21); — А ти забув, як півгодини Мене за лекцію розпік? Ну, як з тобою, зла людино, Отак прожити цілий вік? (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 151).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 765.

Коментарі (0)