РОЗПІКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗПЕКТИ́СЯ, ечуся, ечешся, док.
1. Дуже нагріватися; розжарюватися. Залізо, яке розпікалося в горні, а потім виковувалося на ковадлі, несло на собі все, що мала кузня (Павло Загребельний, Диво, 1968, 8); Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 70); Труби мінометів уже розпеклись так, що не можна було торкнутись рукою (Олесь Гончар, III, 1959, 41).
2. перен., розм. Дуже збуджуватися, роздратовуватися; сердитися, гніватися. Любов Прохорівна розпікалася і чи не вперше мала запротестувати проти такої зневаги до її розквітлої молодості (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 33).
3. перен., розм. Ставати сильнішим, інтенсивнішим за ступенем виявлення; посилюватися. Сварка між вельможними панами розпікалась чимраз дужче (Яків Качура, II, 1958, 490).
4. тільки недок. Пас. до розпікати.