в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпліскувати»:

РОЗПЛІСКУВАТИ і РОЗПЛЕСКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛЕСКАТИ, розплету, розплещеш і рідко розплескаю, розплескаєш, док., перех.

1. Схлюпуючи, розливати, розбризкувати (рідину), — Ставайте отут, Савочко, я вам зіллю. — Щедро зливає Настя, аж розпліскує (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 39); Потягнувся [Хмельницький] рукою до кухля з водою. Розплескуючи, налив у порцелянову кварту (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 629); Забряжчи, золоте відеречко, Розплещи дзвонкової води (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 149);  * Образно. Над незвично тихим селом місяць розплескує прозорі потоки (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 550).

2. Б'ючи по чомусь або натискуючи на щось, робити його плескатим. Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Силач розіслав на спориші ряднину. На груди йому поставили ковадло й поклали залізну штабу, яку мали розплескувати (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 133); З золота можна розплескати лист завтовшки як цигарковий папір (Укр. золотарство, 1970, 6).

3. перен., зневажл. Розголошувати яку-небудь таємницю. [Палажка (одна):] Ну, вже й сваха Гапка! Словечка їй ніколи не можна сказати, зараз розплеще!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 166); — Між отими двадцятьма членами на Закарпатті неодмінно знайдуться такі, які розплещуть усі таємниці (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 296).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 769.

Коментарі (0)