в означеннях
Тлумачення, значення слова «розплоджувати»:

РОЗПЛОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛОДИТИ, плоджу, плодиш; док., перех.

1. Розводити у великій кількості (перев. тварин). Думав, що вони таки діло роблять, аж Марійка розплоджує для чогось шкідника, зернову міль! (Олесь Донченко, VI, 1957, 356); В чужій кошарі овець не розплодиш (Номис, 1864, № 9659); — Там водозлив зруйновано. Чи не думає колгосп його ремонтувати? Може б, коропів розплодили... (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 19);
//  перев. док., розм. Через недогляд, недбайливість і т. ін. дати можливість розмножитися чому-небудь шкідливому, небажаному;
//  розм. Давати велике потомство. Щедра на молоко Самарянка розплодила родовите покоління: дочка Ромашка, росла корова, опасиста Козачка (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 12);
//  розм. Народжувати (багато дітей). — Пиячите ви, ковбанитеся по калюжах — і ні до чого вам діла нема. Хай гинуть старі батьки. Хай.. наречених продають у гареми розплоджувати татарчат (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 463).

2. перен., розм. Сприяти збільшенню когось, чогось або появі кого-, чого-небудь у великій кількості (перев. небажаного). — Ой, Онисіє Степанівно! Коли б часом з того чого не вийшло, — несміливо обізвався отець Харитін. — Ми собі розплодимо ворогів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 191).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 770.

Коментарі (0)