в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпорядкувати»:

РОЗПОРЯДКУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., рідко. Те саме, що розпоряджатися. Денис розпорядкує, мов сам усе придбав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 409); Я зовсім сама до себе не належала, не розпорядкувала ні своїм часом, ні роботою (Леся Українка, V, 1956, 96); — Треба ж заздалегідь розпорядкувати, кому держати в церкві ставники, кому носити кругом церкви корогви та образи, кому дзвонити (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 368).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 776.

Коментарі (0)