в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпоряджатися»:

РОЗПОРЯДЖАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗПОРЯДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Давати розпорядження, наказ. Василь Карпович розпоряджається, що робити, кому куди йти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 32); — Іванов! розпорядися, щоб стражники кругом двір і хату оточили (Панас Мирний, IV, 1955, 370); — Ти крути, а я буду наливати, — розпорядилася Лукерка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 37);
//  тільки недок. Поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати. По своїй хаті ти [український народе] почав розпоряджатися тоді, як після Великої Жовтневої соціалістичної революції вступив у вільне коло радянських народів (Павло Тичина, III, 1957, 158); Дивно було: бригади втримати не міг [Муравйов], а тут ще більшими людськими масами розпоряджається (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 569); — Давай призначимо когось із хутірських дядьків старшим по переселенню, хай він і розпоряджається (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 179).

2. Володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось. Продподаток, природно, означає свободу селянина розпоряджатися надлишками, які залишаються після сплати податку (Ленін, 44, 1974, 7); Купка мільярдерів і мільйонерів безконтрольно розпоряджається всім багатством капіталістичного світу (Програма КПРС, 1961, 23).

3. Діяти стосовно до кого-, чого-небудь на свій розсуд. Гамза по-своєму розпорядився з бунтовщиками, продержавши на селі щось з місяць цілу роту москалів (Панас Мирний, IV, 1955, 160); — Як же ви, Сидоре Петровичу, розпорядитесь з своїми домами, з садком, з ґрунтом? — почав будущий зять (Нечуй-Левицький, I, 1956, 370);
//  Використовувати що-небудь, знаходити йому застосування. Радянські люди по-хазяйському розпорядилися багатствами Магнітної гори (Вечірній Київ, 1.XII 1967, 4).
Розпоряджатися собою — діяти за своїм бажанням, на свій розсуд. — Ти мені вже нічого не заборониш, розпоряджаюсь собою в усьому сама! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 776.

Коментарі (0)