РОЗПОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОРОТИ, порю, пореш, док., перех.
1. Розрізаючи, витягаючи нитки, роз'єднувати по швах що-небудь зшите. Непрохані гості [пристав і урядник] приглядаються до картин, розпорюють матрац, промацують подушки (Михайло Стельмах, I, 1962, 592); Вона вийшла з зали, вбігла в кабінет, розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215).
2. Розрізати, розривати чим-небудь гострим або колючим. Відомі випадки, коли кенгуру, відбиваючись од людини, розпорювали їй задніми лапами живіт (Наука і життя, 7, 1966, 63); Пасеков спритно розпоров ножем бляшанку консервів, розламав хліб (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 155); * Образно. Нараз спалахнула блискавка. Вогненний меч розпоров хмари (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 76).