РОЗПОРОЩА́ТИСЯ, щуся, щишся, док., рідко. Те саме, що розкричатися 1. — Хіба я водюся [воджуся] з ними, що вони мені ними очі вибивають? — розпорощалася Христя (Панас Мирний, III, 1954, 247).
РОЗПОРОЩА́ТИСЯ, щуся, щишся, док., рідко. Те саме, що розкричатися 1. — Хіба я водюся [воджуся] з ними, що вони мені ними очі вибивають? — розпорощалася Христя (Панас Мирний, III, 1954, 247).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 776.