в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпоротий»:

РОЗПО́РОТИЙ, РОЗПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпороти. Спалахувала [війна] кровавим блиском розпоротих у лютім побоїщі животів та пробитих до мозку голів (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 13);  * Образно. Жорстокий досвід буряних ночей, Світань, розпоротих важким багнетом (Леонід Первомайський, I, 1958, 207);
//  у знач. прикм. Тоня.. жваво висмикує із розпоротої обшивки скловати зовсім чистої (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 238); Дагаров.. похапцем витягав щось із розпореного сінника (Петро Панч, I, 1956, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 775.

Коментарі (0)