в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпрощатися»:

РОЗПРОЩА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док. Попрощатися перед розставанням. Мелашка.. побачилась з сусідами, наговорилась і вже смерком розпрощалась з ріднею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 327); І як не рвався малий Гордійко, не вкрадався побігти розпрощатись з Галинкою, не пощастило йому (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 20);
//  перен. Надовго або назавжди відмовитися від чого-небудь. Тепер уже, звичайно, доведеться надовго розпрощатися з мрією про Москву (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 4).
Розпрощатися з світом (життям) — умерти. Скрипаленчиха.. вже давно б і з життям розпрощалась, коли б не трималася поки що душа в тілі надією на побачення з сином (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 225).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 781.

Коментарі (0)