в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпростертий»:

РОЗПРОСТЕ́РТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпростерти;
//  у знач. прикм. Раптом над ними пронеслась, мов хмара, тінь великого, з розпростертими крилами птаха (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 138); Побачивши матір, випустив [Михасик] траву з рук і побіг до неї з розпростертими руками (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 244).
З розпростертими обіймами: а) з широко розставленими для обіймів руками. Побачить [доктор Бессервіссер] здалека польського патріота — припинає біло-червону кокарду на груди, не біжить, а летить з розпростертими обіймами і не говорить, а кричить (Іван Франко, III, 1950, 259); б) дуже привітно, надзвичайно гостинно. Зоя зустріла її з розпростертими обіймами (Натан Рибак, Час, 1960, 469).

2. у знач. прикм. Який охоплює велику площину, далеко простирається. Проходив гори я, рівнини розпростерті (Максим Рильський, Мости, 1948, 46); Людям неприємно жити в розпростертому селі (Олександр Довженко, III, 1960, 91).

3. у знач. прикм. Який лежить долі, витягнувшись. І раптом спіткнулася [Шафіге] на розпростерте тільце (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452); Солдатський натовп почав мовчки змикатися над розпростертим лейтенантом (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 96).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 780.

Коментарі (0)