в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпучливо»:

РОЗПУ́ЧЛИВО, діал. Присл. до розпучливий. — Якщо ти не хочеш втікати, — вигукнув він розпучливо, — то візьми цю шаблю й вбий мене!.. (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 88); — Боже, боже, боже! — зойкнула Марія і вдарила розпучливо долоню об долоню (Ольга Кобилянська, II, 1956, 37); — Ти борись, не давайся... — розпучливо дивився він їй у вічі (Іван Микитенко, II, 1957, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 785.

Коментарі (0)