в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпусник»:

РОЗПУ́СНИК, а, чол. Той, хто зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя. Доротті немов і не помітила його зажерливого погляду розпусника (Іван Ле, В снопі.., 1960, 207); Він тут що хоче, те й робить, розпусник такий... (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 784.

Коментарі (0)