в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпихати»:

РОЗПИХАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІПХАТИ, аю, аєш і РОЗІПХНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Штовхаючи, відпихаючи в різні боки, примушувати натовп розійтися, розступитися, звільнити якесь місце, прохід і т. ін.; розштовхувати. — Розходьтеся! Розходьтеся! — десь не взялися поліцейські і почали розпихати людей (Панас Мирний, III, 1954, 287); Настя прожогом вдирається в натовп, розпихає обважнілих, розпарених бабів (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 106); Боярин насилу розіпхав гурт, щоб серед хати поставити молодих до першої кадрилі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 145);
//  Відсувати, відпихати що-небудь у різні боки, сторони, розширюючи або звільняючи якийсь простір; розсувати. Товчуся по хаті, як джміль у вікно, і чую потребу переставити меблі,.. розіпхать стіни, або і зовсім їх завалити... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 410); Сержант стояв, розіпнутий в рамі дверей, мовби хотів дужими руками розіпхнути стіни вагона (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 38).

2. розм. Поспіхом засовувати, запихати що-небудь у різні місця. Яремченко розпихав по кишенях гранати, перевірив у пістолеті заряд (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 237);
//  перев. док., перен. Влаштувати, пристроїти кого-небудь у різних місцях. В наймити дітей.. розіпхав, Ну, а сам сюди з небогою у Борислав ся попхав (Іван Франко, XIII, 1954, 98); За зиму хліб поїмо, та й знов повесні — куди б хоч за харч дітей розіпхати (Андрій Головко, II, 1957, 15).

3. безос., розм. Ставати надмірно гладким, товстим. — Доброго здоров'я, синку, — одказує баба.., придивляючись до покупця, — чи не старого Каленика пагонець? Бач, як тебе розіпхало... (Юрій Яновський, II, 1954, 187).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 764.

Коментарі (0)