в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпинати»:

РОЗПИНАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІПНУТИ, РОЗП'ЯСТИ і РОЗІП'ЯСТИ, зіпну, зіпнеш, док., перех.

1. У давнину — карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. Як розпинать його вели, Ти на розпутії стояла З малими дітьми (Тарас Шевченко, II, 1963, 371); — Це ті, яких у топках паровозів Палили, розпинали на хрестах (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 148); [Публій (до Хуси):] Чим ви бавите народ? Ні.. цирку, ані театру навіть! Вряди-годи когось там розіпнуть — ото і все? (Леся Українка, III, 1952, 180);  * Образно. Я бачив, усе. Перед моїми очима розпинали на мученицькому хресті всю Європу (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 70).

2. Класти кого-небудь, тримаючи за руки й ноги. Зняли з сердешного Івана мундир, вхопили два москалі за руки, розіп'яли і почали дубасить (Олекса Стороженко, I, 1957, 218).

3. перен. Катувати, мучити кого-небудь. Їй здавалося, що там [у чорній] її Івася уже катують-розпинають, що тілько вона.. й чула його голос (Панас Мирний, I, 1954, 276);
//  Завдавати кому-небудь сильних моральних страждань, знущатися з когось. Не повісили кати Кобзаря, але вони придумали для нього ще лютішу кару — розпинати живого (Слово про Кобзаря, 1961, 87);
//  за що. Настирливо вимагати що-небудь від когось, завдаючи йому цим страждань. А он розпинають Вдову, за подушне, а сина кують (Тарас Шевченко, I, 1963, 239);
//  розм., рідко. Гостро критикувати. Передерій пританцьовував збоку, розпинаючи на всі заставки виставу (Натан Рибак, Час, 1960, 348).

4. розм. Розгорнувши, розправляти, розтягати що-небудь складене, згорнуте. Він шарпнувся, штовхнув одного помічника кулаком, а другого, що розпинав його штани, коліном у груди (Іван Франко, IV, 1950, 229); — А яка оце в тебе хустка? — сказала .. Марія і розіп'яли здорову хустку просто вікна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 103);  * Образно. Вечір стелеться синь-димком, Розпина голубу І завісу Понад вибалком, дубняком (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 94);
//  Розправивши щось, вішати, натягати на що-небудь. Був він [Опанас] схожий на той кожух, що на городі на дрючках розпинають, щоб горобців лякати (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 129);
//  Розбивати, ставити, напинати (намет, шатро). — Розіпнули [солдати] нашвидку намети (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 103); На широкій леваді розіп'яв своє латане шатро бородатий циган (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 34);
//  Розкривати, піднімати (вітрила). Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат.. брезентини, розіпнув, і та брезентина... враз стала вітрильцем! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 235);
//  Широко розставляти, розводити в боки, сторони (руки, ноги, крила і т. ін.). — Братця! — розпинав він свої непомірно великі руки й кумедно розмахував ними в себе над головою. — Наша земля буде! (Андрій Головко, II, 1957, 254); Видно було чорну постать, вона розп'яла руки й притулилась до вікна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 116);  * Образно. Хмари снігу.. металися серпанками сполохано на всі сторони, розпинали широко свої крила, відпирали напір дикого вихру (Ольга Кобилянська, I, 1956, 552);
//  Широко, в різні боки розкидати, простягати (гілки, листя, крону і т. ін.). Старий платан розп'яв могутнє віття (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 184);
//  Розв'язувати, знімати з голови (перев. хустку). Уляна поставила відра у куток, розіпнула шаль і струсила з неї сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 513); Молодиця метнула карими очима, білу хустку розіпнула, наче жарко їй стало (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 205);
//  Розстібаючи, відкидати в боки поли одягу. Їй стало гаряче, і вона розіпнула пальто (Ольга Кобилянська, I, 1956, 333).

5. перен., розм. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження. Коцюбинський мовчав. Що він мав сказати? Та й говорити він не мав сил. Груди йому розпинало хвилювання (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 198);
//  Оволодівати ким-небудь, переповнювати, охоплювати когось (про почуття, стан, настрій, думки і т. ін.). Та, вже ви знаєте, і злість мене бере, та й цікавість розпинає, де можна козу так заховати?! (Остап Вишня, II, 1956, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 761.

Коментарі (0)