в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпинатися»:

РОЗПИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗІПНУТИСЯ, РОЗП'ЯСТИСЯ і РОЗІП'ЯСТИСЯ, зіпнуся, зіпнешся, док.

1. Давати розіп'ясти (у 1 знач.) себе. [Круста:] Наш мученик мудріший був від тих, що здуру розпиналися на довбнях (Леся Українка, II, 1951, 404); За кого ж ти розіп'явся, Христе, сине божий? (Тарас Шевченко, I, 1963, 327).

2. Ставати, лягати або притулятися до чогось, широко розкинувши руки й ноги. Чотири постаті схоплюються з могилки й ховаються за хрести, розпинаючись на них (Іван Микитенко, I, 1957, 52); — Здрастуйте, ковалики, — проспівала вона, розіп'явшись у дверній рамі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 37);
//  Розправлятися, розтягуватися над чим-небудь.  * Образно. Над ним [полем] синім шатром розіп'ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки (Панас Мирний, I, 1949, 125);
//  Широко, в різні боки розкидати, простягати гілки, листя; буйно розростатися. Над самими сіньми яблуня розіп'ялась і два чорногузи гніздо звили (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 471);
//  Розв'язувати на собі, знімати з себе (перев. хустку). Від Орисиного кожушка по хаті пішов морозний дух. Розіпнувшись, вона кинула хустку на скриню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 508).

3. тільки недок., за кого — що і без додатка, перен., розм. Гаряче відстоювати, захищати кого-, що-небудь, доводити щось. — І громада скаже, — що нам Пріська таке, у якій вона помочі стане, що ми розпинаємось за неї? (Панас Мирний, III, 1954, 47); — Хто, як не ти, перед районом із кожі ліз та розпинався, що Троянівська сільрада виконає й перевиконає? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98);
//  Голосно кричати, з запалом говорити про щось. — Критикуйте! — в кабінеті Розпинався Круть Мирон... Через тиждень у газеті Прочитав він фейлетон (Степан Олійник, Вибр., 1957, 304).

4. перен., розм., рідко. Дуже переживати, мучитися. [Храпко:] Та чого се я розпинаюся? Чого мучуся-болію? (Панас Мирний, V, 1955, 198).

5. тільки недок. Пас. до розпинати 1—4.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 762.

Коментарі (0)