в означеннях
Тлумачення, значення слова «розпит»:

РО́ЗПИТ, у, чол. Дія за значенням розпитати, розпитувати. Ольга мало що чула з розпитів братиків (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 157); Якусь хвилину вони дивилися один на одного, та зараз було не до розпитів (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 16);
//  Запитання, яке вимагає відповіді, з'ясування. З дівчатами стоїть Катя. Обступили її з розпитами. Але Катя неохоче відповідала (Андрій Головко, I, 1957, 395); Через поріг Зненацька ступить хлопчик наш змужнілий І на усякі розпити жадливі Одповідатиме нам (Максим Рильський, II, 1960, 305).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 764.

Коментарі (0)