в означеннях
Тлумачення, значення слова «розраювати»:

РОЗРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́ЯТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Висловлюючи співчуття, заспокоювати, розвеселяти кого-небудь. Ніхто її не втішав, не розраював. Бо йшлося про важливіше (Павло Загребельний, Спека, 1961, 342); Андрій навмисне звів розмову на жарт, щоб якось розраяти Галину Львівну (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 184); Максим стояв.. і не знав, що сказати Насті, як розраяти, втішити її (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 73).

2. Умовляти кого-небудь відмовитися від якоїсь дії, якогось наміру, вчинку; не радити щось робити. Мати не стала розраювати Олю, а може, не хотіла позбавляти її останньої надії (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 83); — Ото ще будете за ним плакати! — спробувала розраяти матір Оленка (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 217); Маковей уже був зохотився на міньбу. Але брати Блаженки розраяли хлопця (Олесь Гончар, III, 1959, 452).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 789.

Коментарі (0)