в означеннях
Тлумачення, значення слова «розруйнований»:

РОЗРУЙНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розруйнувати. Деякі будови і справді розруйновані до підмурівка і лежать звалищем (Леся Українка, I, 1951, 445); Ще одна воєнна зима. З голодом, холодом, тифами. Ні, це було понад силу розтерзаній, розруйнованій громадянською війною країні (Олесь Гончар, II, 1959, 371); Кімната була зовсім розруйнована, наче тут давно ніхто не жив (Юрій Яновський, II, 1954, 35);
//  у знач. прикм. Через тиждень не знать було розруйнованого двору: все стояло на своїм місці (Панас Мирний, I, 1949, 359); Набив [Альоша] старого лампачу, що сипався з розруйнованої задньої стіни колишнього сарайчика, і замісив глину (Іван Микитенко, II, 1957, 248);
//  розруйновано, безос. присудк. сл. Міста нема, все розтрощено, розруйновано дотла (Олесь Гончар, II, 1959, 402).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 797.

Коментарі (0)