в означеннях
Тлумачення, значення слова «розривний»:

РОЗРИВНИ́Й, а, е.

1. Який утворює вибух. Вона була при зброї: у руках Був заступ гострий, а в кишені куля, Набитая знадобом розривним (Леся Українка, I, 1951, 115);
//  Який розривається після влучення в ціль. Впав перед Романом якийсь боєць, влучений розривною кулею в голову (Олесь Гончар, III, 1959, 140); Для зменшення витрат свинцю вчені мають на меті замінити свинцеві кульки маленькими розривними снарядами (Наука і життя, 7, 1967, 42).

2. спец. Признач. для розривання чого-небудь на частини. Смикнувши троса, Трофімов відкрив розривний клапан, і куля, знесилівши, лягла на землю (Наука і життя, 11, 1969, 52); Розривна машина;
//  При якому що-небудь розривається, руйнується. Породи.. руйнуються переважно від розривних напруг, що виникають.. під дією вибуху (Вісник АН УРСР, 1, 1973, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 791.

Коментарі (0)