Словник української мови

РОЗСА́ДНИЙ, а, е. Прикм. до розсада. На Херсонщині помідори вирощують розсадним і безрозсадним способами (Хлібороб України, 3, 1965, 28); Встановлено, що фосфор дуже потрібний помідорам у розсадному віці, зокрема при появі другого листочка (Колгоспник України, 3, 1958, 39);
//  Який розводиться за допомогою розсади. Агротехніка баклажанів має багато спільного з вирощуванням розсадних помідорів (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 181); Розсадні культури.

РОЗСАДНИ́Й, а, е, с. г. Признач. для розсаджування.