в означеннях
Тлумачення, значення слова «розсаджувати»:

РОЗСАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСАДИТИ, саджу, садиш і розм. РОЗСАДОВИТИ, довлю, довиш; мн. розсадовлять; док., перех.

1. Садовити всіх або багатьох на місця. Докія з дружками розсаджувала гостей (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 167); Вихователька їх розсадила На стільчиках — дівчаток чепурних І хлопчиків, до пустощів охочих (Максим Рильський, III, 1961, 160); Сироватка розсадовив.. діток на дивані і на столі (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 69).

2. Розміщати окремо один від одного, в різні місця. Щоб індиченята не скупчувались від холоду і не гинули, їх у перші дні перебування в таборах на ніч розсаджують.. у спеціальні ящики (Хлібороб України, 9, 1964, 22).

3. Садити рослини, дерева, розташовуючи їх певним чином. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає І ножиком кривим до яблуньок, грушок, Спиливши [спилявши], різочки щепляє (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58); Над водбю, над рікою у горщечках з торфогною Огородницька бригада Розсадила всю розсаду… (Михайло Стельмах, V, 1963, 327);
//  Розріджувати рослини способом пересаджування. Сіянці зерняткових порід Мічурін через рік розсаджував на більші віддалі (Юним мічурінцям.., 1955, 54).

4. тільки розсаджувати, розсадити, розм. З силою розбивати, розламувати, розколювати що-небудь. Доводилося пробиватися крізь грубу піскову скелю, в якій камінь треба було розсаджувати динамітовими набоями (Іван Франко, VIII, 1952, 414); Прибігла Міля, вдарила руками об поли, зарепетувала.. — А щоб ви макітру свою розсадили! (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 123);  * Образно. Думки посідали Зінька, .. гнітили йому серце, розсаджували голову (Борис Грінченко, II, 1963, 324);
//  безос. Як ми тебе [барило] не вип'ємо, — бодай тебе розсадило (Словник Грінченка);
//  тільки док. Сильно поранити. — Обережно-бо! — скрикнула Орися. — Ти спросоння собі ще й голову розсадиш (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 81);
//  безос. Гладкий майже невпізнанний, так розсадило йому вилицю (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 429).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 800.

Коментарі (0)