РОЗСЕРДИТИСЯ, джуся, дишся, док. Відчути роздратування, обурення, гнів. Розсердився [Ентелл] і роз'ярився, Аж піну з рота попустив (Іван Котляревський, I, 1952, 98); Старий Бульба гарячився, гарячився, нарешті розсердився зовсім і встав із-за столу (Олександр Довженко, I, 1958, 220); * Образно. Море так розсердилось, так хвилями кидає, що на тому місці, де хтось звичайне сидить, уже не можна всидіти, — водою заливає (Леся Українка, V, 1956, 386).