в означеннях
Тлумачення, значення слова «розшарпувати»:

РОЗШАРПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗШАРПАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Різко шарпаючи, смикаючи, розривати на частини, шматки. Всі злетілись, наче галич, наче теє хиже птаство на порубаного трупа, щоб розшарпати до краю (Леся Українка, I, 1951, 395);
//  Убиваючи, умертвляючи, роздирати на шматки. Він чув,.. що від її ласки, від її доброї волі залежить пустити його живого або тут же розшарпати (Іван Франко, VII, 1951, 66); Без світла Наткнетесь на ліс дрімучий, Де розшарпають вас звірі (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 165);
//  перен. Розбирати, розділяти, порушуючи цілісність чого-небудь. Його брат, не викараскавшись з нужди, вмер, дрібні діти розійшлися по світі, батьківщину розшарпали чужі люди (Іван Франко, II, 1950, 274).

2. Робити непридатним, несправним, недбало поводячись з чим-небудь, довго користуючись чимсь і т. ін. П'яний скрипаль, розшарпуючи струни,.. косив очима на двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 320);
//  перен., розм. Доводити до стану повного розладу, виснаження (здоров'я, нервову систему і т. ін.). Його мучила безмежна злоба. Вона заполонила весь його розум, розшарпала нерви (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 414).

3. перен. Завдавати сильних моральних страждань; мучити, терзати. — Скрізь, — каже [Кармель], — скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок, I, 1955, 348); — Я не годен тепер глядіти на тебе, як давно, ти надто розшарпав мою душу! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 267); Мені те кохання безкрає Розшарпало серце давно (Леся Українка, IV, 1954, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 865.

Коментарі (0)