в означеннях
Тлумачення, значення слова «розщеплювати»:

РОЗЩЕПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЩЕПИТИ, щеплю, щепиш; мн. розщеплять; док., перех.

1. Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого-небудь). Квіти з дерев'янистими стеблами — троянди, рододендрони та інші краще тримати у вазах, якщо кінці їх стебел розщепити ножем (Колгоспник України, 7, 1960, 34); Шведські дослідники винайшли прилад, за допомогою якого можна розщепити людську волосину на 5000 волокон (Вечірній Київ, 23.II 1967, 4); Вогняна щілина розщепила з верху до низу сизу хмару (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 136);
//  Руйнувати, дроблячи на шматочки, частинки. Блискавка, пройшовши через дерево, розщеплює його на шматки і часто обвуглює (Фізика, II, 1957, 93); Відвар з коренів шипшини вважається в народі вірним засобом, який розчиняє всілякі камені в організмі або розщеплює їх на окремі піщинки (Лікарські рослини.., 1958, 104);
//  Виділяти складові елементи. Розщеплюючи «фразеологічну єдність», відроджуючи стерту ділову метафору, поет [В. Маяковський] досягав надзвичайної сили наочного, предметного зображення негативного факту, його висміювання і гаг судження (Радянське літературознавство, 4, 1963, 26).

2. Розкладати шляхом хімічної реакції. Одержуючи в рослинних кормах білки, тварини з допомогою травних ферментів розщеплюють їх до амінокислот (Наука і життя, 1, 1957, 11); Культура, яка росте, безперервно розщеплює утворені фосфорні сполуки (Мікробіол. жін., XVIII, 3, 1956, 38);
//  Змушувати розпадатися на легші ядра і нуклони під дією нейтральних або заряджених частинок. Коле вугіль, розщеплює атом І родючим робить підзол, На кордоні стоїть з автоматом Наш прославлений комсомол (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 13); Коли вчені дізналися про те, що ядро атома не однорідне, а має певну структуру, вони, природно, вирішили розщепити його штучно (Наука і життя, 8, 1962, 12).

3. тільки док., діал. Розстебнути (одяг). Петрій розщепив камізельку і показав під нею здивованому синові нагрудницю [нагрудник].. із.. сталевої бляхи (Іван Франко, VIII, 1952, 132).

4. тільки док., діал. Розтулити. — Подивіться, Микола Петрович, на це! — розщепив він кулак (Олекса Десняк, II, 1955, 345).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 870.

Коментарі (0)