в означеннях
Тлумачення, значення слова «розшматований»:

РОЗШМАТО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розшматувати. Силою історичних обставин українські землі були розшматовані на кілька частин. І так тривало протягом сторіч (Максим Рильський, III, 1956, 40); Козак був гнівний та сумний, а серце козацьке обурене та розшматоване (Марко Вовчок, Вибр., 1946, 173);
//  у знач. прикм. Він співав, задумано дивлячись на розбиту вітрину, ніби там бачив не чужу вулицю з розшматованим засніженим трамваєм, а рідну зелену весну, коли шумлять дуби і зацвітають луки (Олесь Гончар, III, 1959, 274); В невеликому вибалку Білогруд побачив перекинуту гармату і розшматований, понівечений труп коня (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 9).

2. у знач. прикм. Рваний, дірявий. Остап.. замахав крилами розшматованих рукавів, війнув ними, наче якась дивовижна нічна птиця, і голосно, нестримно зареготав (Григорій Епік, Тв., 1958, 305).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 868.

Коментарі (0)