в означеннях
Тлумачення, значення слова «розшук»:

РО́ЗШУК, у, чол.

1. Дія за значенням розшукати, розшукувати. Тепер не було вже ніяких сумнівів у тому, що він заблудився.. Провадили розшуки далі (Олесь Донченко, II, 1956, 67); Швейк саме збирався на розшук будь-якого пінчера, коли подзвонила якась молода дама і побажала говорити з поручником Лукашем (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 163).

2. юр. Система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник, викраденого майна і т. ін.

3. тільки одн. Відділ міліції, що займається розкриттям злочинів, запобіганням злочинності і виявленням злочинців. [Мальванов:] Ми зараз заявимо в розшук, і речі, я певен, знайдуться (Іван Кочерга, II, 1956, 18).
Карний розшук — те саме, що розшук 3. — Одного разу нас. обікрали.. З карного розшуку привезли собаку. Він знайшов наші речі (Микола Трублаїні, I, 1955, 97).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 869.

Коментарі (0)