РОЗШИФРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до
розшифрувати. Письмена природи, що їх виявили у
донних відкладах різноманітних ділянок Сиваша, були
розшифровані (Наука і життя, 8, 1965, 9); — Засекречена особа
мусить вести себе так, щоб уникнути небезпеки бути
розшифрованою (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 237);
//
розшифровано, безос. присудк. сл. Розділи початкового
варіанта відомої статті Леніна «Чергові завдання
Радянської влади», що не піддавалися прочитанню,
розшифровано й опубліковано (Радянська Україна, 12.X 1962, 3).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 867.