РОЗШИ́ВКА, и, жін.
1. Дія за значенням розшити,
розшивати. Ні для кого не секрет, що промислові об'єкти
в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а
будуються під розшивку (Вечірній Київ, 29.III 1967, 3).
♦ Розшивка вузького місця — усунення, ліквідація
неполадок, труднощів в якій-небудь справі. Кіндрат
Дем'янович бігав по штреках, забоях разом з
інженером, стягав людей на розшивку вузького місця (Юрій Яновський,
Мир, 1956, 261).
2. Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка. В залі гасне світло. Завіса блищить пишним золотом розшивки, її освітлюють прожектори з бокових лож і рампа (Юрій Яновський, II, 1958, 19); На Поділлі розшивкою змережують жіночі сорочки на 15—20 см від низу (Українське народне художнє вишивання, 1958, 45).