РОЗСІ́В, у, чол.
1. Те саме, що розсівання. Будуються
цехи розсіву, охолодження та обпудрювання гранул
(Хлібороб України, 2, 1968, 3);
// Спосіб, якість посіву.
Антибіотична активність штаму в будь-якому його
розсіві характеризується широкою природною
мінливістю (Мікробіологічний журнал, XXII, 1, 1960, 16).
2. спец. Пристрій для просіювання зерна, крупи, борошна. Коля Фофанов закінчив мукомельний технікум.. Закінчила ФЗН і Ліда Семенюк, працює на розсівах. А це дзеркало млина (Робітнича газета, 31.VIII 1962, 1).