РОЗСКИ́ГЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм.
1.
Почати сильно вищати, скиглити (про собак і т. ін.);
// Почати жалібно стогнати, надокучливо скаржитися
(про людей);
// Почати скиглити, видавати звуки, що
нагадують жалібний плач (про птахів).
2. перен. Почати утворювати одноманітні високі й різкі звуки (про предмети).