в означеннях
Тлумачення, значення слова «розслаблювати»:

РОЗСЛАБЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗСЛАБЛЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗСЛАБИТИ, блю, биш; мн. розслаблять; док., перех.

1. Робити фізично та психічно слабим, кволим, немічним. [Столяренко:] Навіщо ж ви себе пригнічуєте, розслаблюєте себе? (Сава Голованівський, Драми, 1958, 153); На мить Білогрудові уявився гострий запах карболки в автобусі, щось таке, що розслабляло й пригнічувало людину (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 39); Старий замовк. Молитовна екзальтація розслабила його вкрай, зігнула, згорбила (Іван Ле, Наливайко, 1957, 16); Видно, втома розслабила його, і він уже спав (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 381);
//  Робити ненапруженим, млявим; знімати напруження. Розслабити м'язи.

2. перен. Робити слабим, пасивним, нездатним протистояти кому-, чому-небудь. Завирував неп, треба було не розслаблювати бойового, класового духу комсомоли, гартувати її до нових боїв (Олесь Донченко, VI, 1957, 610); Успіхи не повинні розслабляти нашу волю, наполегливість, прагнення до дальшого піднесення народного господарства, до розвитку науки і техніки (Літературна газета, 18.IV 1961, 2); Не дамо розпачу і жалості від видовища страшних руйнувань і звірств, вчинених фашистськими варварами, розслабити наші душі (Олександр Довженко, III, 1960, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 810.

Коментарі (0)