РОЗСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і РОЗСЛАБЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., РОЗСЛА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. розслабляться; док.
1. Ставати фізично
та психічно слабим, кволим, немічним;
// Ставати
ненапруженим, млявим (про м'язи). При сильному жесті
м'язи напружуються, скорочуються, при слабкому —
розслаблюються (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 13); Вітерець
гладив обличчя, плутався у волоссі, вуличний шум наче
кудись відійшов, притих, водяні краплі понесло в інший
бік, тіло розслабилося (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 38);
//
Робити м'язи ненапруженими. Кінограми бігу видатних
спринтерів нашого часу наочно демонструють їх вміння
розслаблятися і переходити з одного положення в
інше, не втрачаючи швидкості (Наука і життя, 3, 1967, 43);
Розслабитись можна у кріслі, під час їзди у трамваї,
але найкраще, лежачи на підлозі на спині (Знання та праця,
7, 1966, 27).
2. перен. Ставати слабим, пасивним, нездатним протистояти кому-, чому-небудь.
3. тільки недок. Пас. до розслаблювати, розслабляти.