в означеннях
Тлумачення, значення слова «розстановка»:

РОЗСТАНО́ВКА, и, жін., розм.

1. Дія за значенням розстановити, розстановлювати, розстановляти. Захар намагався бути уважним до інформації політрука, придивлявся до бійців на розстановці і маскуванні мін (Іван Ле, Право.., 1957, 164); Добір, виховання і розстановка кадрів були, є і залишаться одним з найважливіших завдань партійних організацій (Комуніст України, 1, 1969, 25).

2. Порядок, послідовність у розміщенні чого-небудь.

3. Короткі перерви, паузи у вимові звуків, слів. Професор відразу ж впізнав свою колишню студентку, порадів їй, повів дружню розмову.. — Розповідайте, як на екзамені, з почуттям, з толком, з розстановкою (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 297).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 815.

Коментарі (0)