в означеннях
Тлумачення, значення слова «розставлений»:

РОЗСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розставити. Дівки заходилися ще коло посуди й ліниво збирали розставлені по землі миски (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Стовпи диму від вогнищ у таборі нагадували сірі мармурові колони, розставлені по полю (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 419); Які б здібні й досвідчені кадри у нас не були, хоч би як правильно вони були розставлені, постійний контроль і перевірка є неодмінною умовою їх успішної роботи (Комуніст України, 1, 1967, 16); Каленик Романович відклав газету і, підпихаючи обох молодят широко розставленими руками, почав просуватися до кухні (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 33); Староста мовчки вийшов з-за столу і з цікавістю оглянув людину, що потрапила в заздалегідь розставлену ним пастку (Петро Колесник, Терен.., 1959, 377);
//  розставлено, безос. присудк. сл. Середина невеликої бідняцької хати. В ній все розставлено дуже охайно, прибрано чисто і ретельно (Сава Голованівський, Драми, 1958, 339); Посеред кімнати стоїть стіл, накритий білою скатертю. На ньому розставлено посуд і різні страви, очевидно, для гостей (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 191).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 814.

Коментарі (0)