в означеннях
Тлумачення, значення слова «розставляти»:

РОЗСТАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗСТАВИТИ, влю, виш; мн. розставлять; док., перех.

1. Ставлячи, розміщувати де-небудь. Килина принесла купу тарілок і почала розставляти на столі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 47); Вона з своєю ланкою снігові щити розставляла в полі (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 281); Він поклав на столі хліб, консерви. Потім розставив порожні кухлі (Андрій Головко, I, 1957, 278); Хвилини їй вистачило, щоб розібратися в безладді Каргатової кімнати й сказати йому, як би вона розставила тут меблі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 116);
//  Розміщувати, розташовувати (людей). Він розставляв людей так, щоб комуніст був у кожній групі, яка діятиме певний час самостійно (Олесь Гончар, III, 1959, 96); Цієї ночі опришки не виходили вже нікуди. Розставили вартових і полягали спати (Осип Маковей, Вибр., 1956, 433); За якусь годину Іван Маркевич перевірив усі голоси, розставив дітей по-своєму. — Ну, ось. А тепер спробуємо заспівати (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 229);
//  Ставити правильно на свої місця (розділові знаки і т. ін.). Олена, тепер уже не ховаючись, взяла папірець. — Це телеграма. — І вголос стала читати, не поспішаючи, сама розставляючи відсутні в тексті телеграми всі розділові знаки (Андрій Головко, I, 1957, 489);
//  Призначати на постій, розквартировувати (військових);
//  Розподіляти по робочих і т. ін. місцях. Підполковник заздалегідь розставив відповідним чином.. вогневі засоби полку (Олесь Гончар, III, 1959, 111); — Налагодження трудової дисципліни, — думав Дорош, — це організаційна справа, але є ще й інший бік — економічний стан артілі. Це трудніше, тут треба господарського ока, щоб розумно розставити робочу, силу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 138).
 Розставляти (розставити) слова — вимовляти слова поволі, роблячи паузи між ними. — У нашому селі... — повільно і з притиском розставляє слова Мироненко, — у нашому славному селі Березняках за останнім переписом зібралося дев'ять колишніх голів (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 268).

2. Розводити в сторони на певну відстань. — Аркадій... заспокойся, Аркадій... — благала Софія Петрівна, розставляючи руки у дверях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399); Костецький, широко розставивши ноги для рівноваги, стояв в човні (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 231);
//  розм. Розсовувати краї чого-небудь, збільшуючи отвір. Щоб легше було бігти, розстібає [Темар] шкіряну куртку. Бере руками за поли і розставляє проти вітру (Микола Трублаїні, I, 1955, 179); — Не можу сьому вірити, хіба мені.. покажете, як се було. — Що ж, се можна, — сказав чоловік та й розставив мішок так само, як тоді, коли саджав Вовка (Іван Франко, IV, 1950, 55).
Розставити вуха (уха) — те саме, що Розпустити вуха (див. вухо). [Храпко:] Дурепо! дурепо! Він каже, а ти — віриш? — Розставила уха, слухаєш? (Панас Мирний, V, 1955, 176).

3. Розсувати що-небудь складене, установлювати, готуючи до використання, вживання. Віжками прип'яв [Яким] гнідка до сусідньої берези, а сам, розставивши триніжок, налаштовуючись варити кашу, з відром побіг до річки (Панас Мирний, IV, 1955, 316); Стій-но, жінко, я побачу, чи не впало що в кіш, що рано розставив (Словник Грінченка).
 Розставляти (розставити) пастку (пастки) — те саме, що Розставляти (розставити) сіті (див. сіть). Можливо, поліція так діяла з якимсь наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його на волі і напасти на слід (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 118); Розставляти (розставити) сіті див. сіть; Розставляти (розставити) тенета див. тенета.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 815.

Коментарі (0)