в означеннях
Тлумачення, значення слова «розстрілюваний»:

РОЗСТРІ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розстрілювати 1—3. Митрич, розстрілюваний «через десятого» за денікінців, ще раз прострелений махновцями і досі чомусь не похований, показав свій єдиний жовтий зуб, єхидно підморгнув до Свиря і задоволено поляпав себе по лобі долонею (Петро Панч, II, 1956, 59);  * Образно. Вхопившись за якісь дошки, за уламки, важко дихаючи, пливли люди зі зброєю на шиї, зі зброєю в високо піднятих над водою руках.. А вслід їм десь із кучугур уже строчили ворожі кулемети, і вода навколо скипала, розстрілювана і ніби гаряча (Олесь Гончар, II, 1959, 286);
//  у знач. ім. розстрілюваний, ного, чол.; розстрілювана, ної, жін. Людина, яку розстрілюють. Бувало, приводили на хутір захоплених червоних бійців, мордували їх тут, допитуючи.. Вночі відводили в степ (хазяїн просив, щоб у дворі не розстрілювали), і тоді долинали звідти далекі передсмертні вигуки розстрілюваних: «За нас помстяться! Хай живе комунізм!» (Олесь Гончар, II, 1959, 346).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 818.

Коментарі (0)