в означеннях
Тлумачення, значення слова «розсуд»:
Рими України: словник рим

РО́ЗСУД, у, чол.

1. Рішення, висновок. Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради Української РСР за її розсудом або на вимогу однієї третини депутатів Верховної Ради (Конституція УРСР, 1969, 11).
 На свій (власний, твій і т. ін.) розсуд — згідно з своїм (власним, твоїм і т. ін.) рішенням, розумінням чого-небудь. Він тримався самовпевнено, все робив на свій розсуд і терпіти не міг ніякої критики (Василь Минко, Вибр., 1952, 64); Наполеон хотів примусити Росію не втручатись в європейські справи, щоб міг він в Європі діяти на власний розсуд (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 60); Ляховський схилив голову, віддаючи свою пропозицію на шефів розсуд (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 352); — Терміново треба хлопцям доручити розповсюдження [листівок]. Одну наклеїти на майдані. Одну — на твій розсуд (Юрій Яновський, I, 1954, 154).

2. Розмірковування, роздум. Через усю поезію М. Старицького проходить як основний мотив ненависть до самодержавного ладу,.. і тільки в окремих віршах письменник збивається на абстрактні розсуди в дусі надкласового гуманізму і на обстоювання ліберального культурництва (Історія української літератури, I, 1954, 412).

3. Те саме, що розум 1, 2. Бий його, сину, бий усіх! — кричав, втративши розсуд, старий Шумейко (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 259); Юна Іванка належала до тієї категорії людей, які і за своїм віком і за характером не дуже полюбляють поради розсуду, вони цілком в полоні серця (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 119).

4. Суд. [Люцій:] Краще, якби тирани наші віддавали всі присуди свої на розсуд божий (Леся Українка, II, 1951, 417).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 819.

Коментарі (0)