Словник української мови

РОЗСИХАТИСЯ, ається, недок., РОЗСОХНУТИСЯ, неться; мин. ч. розсохся, сохлася, лося; док. Тріскатися від надмірного висихання, від зайвої сухості. От давно, ще весною, певне, збита дараба.., бо розсихається пов'язання (Гнат Хоткевич, II, 1966, 381); — Бачила б ти цю посудину навесні... Не човен, а кістяк мертвий лежав у кучугурах, дірками світив, розсохся зовсім (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 233); Не така вона вже й трухлява стояла, пам'ятаю, та скриня, а тільки розсохлась вона сильно (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 60); Згодом Сашко вже їздив на жатці, правив сівалкою, вмів наклепати косу і знав, як вставити клепку, коли розсохнеться діжка (Радянська Україна, 30.XI 1962, 3).
♦ Клепки розсохлись див. клепка.