в означеннях
Тлумачення, значення слова «розсип»:

РО́ЗСИП, у, чол.

1. Дія за значенням розсипати, розсипати 1—3 і розсипатися, розсипатися 1—4.
 В розсип — розбігаючись у різні боки. Од його всі. в розсип, як голуби від шуліки (Словник Грінченка).

2. розм. Те, що розсипано чи розсипалось у великій кількості. Дивимося — свіжий розсип: видно, брав хтось зерно вночі (Словник Грінченка); Понад окопами жовтіли розсипи соломи, яку солдати натягували собі для ночівлі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 39); Швидко вийшов [Давиді зі стайні і подався до воріт, на ходу обтрушуючи з одежі золотисту розсип січки (Михайло Стельмах, I, 1962, 109);
//  перен. Те, що подібне своїм розташуванням на що-небудь розсипане. Долинка біля гір вкрилася розсипами кульбаби і курячої сліпоти (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 37); На величезну околицю — скільки сягнеш, було, зором, — розсип хатин під стріхами (Вітчизна, 3, 1971, 141);
//  перен. Велика кількість зірок, вогнів і т. ін. Він давно вже лежав горілиць у садку, підклавши під голову руки, і дивився замріяними очима на розсипи зір (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 32); З балкона, де застала ніч старого професора, видно і розсипи вогнів далекого міста (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 48);
//  перен. Про дрібні переливчасті звуки. А молодь... Ще бунтує кров, іще веселий розсип сміху із цвіту струшує росу на русу дівчини косу (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 344).

3. розм. Кількість чого-небудь сипкого, втраченого, розсипаного під час упаковки, вантаження, перевезення.

4. геол. Те саме, що розсипище 1. В Індії, Бразілії та Австралії алмази добувають з розсипів, а в Південній Африці розробляються корінні родовища алмазів (Наука і життя, 12, 1960, 14); Вона [Колхіда] славилася золотими розсипами і срібними рудниками (Історія СРСР, I, 1956, 15);  * Образно. У Перечинському районі [Закарпатської області], крім багатих розсипів народних пісень, ми зустріли живу казкову традицію з незліченними її скарбами (Народна творчість та етнографія, 5, 1966, 53); — Математичний розрахунок — це для нас [архітекторів] завжди важливе, без цього ми не можемо будувати. Але навіть у математичних розрахунках можна відкрити цілі розсипи поезії (Павло Загребельний, День.., 1964, 72).

5. спец. Те саме, що розсипище 2.

6. тільки одн., розм. Розсипаний друкарський шрифт.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 802.

Коментарі (0)