в означеннях
Тлумачення, значення слова «розсипчастий»:

РОЗСИ́ПЧАСТИЙ, а, е.

1. Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки. — Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? — Не зовсім. Треба ще землею притиснути, а верхній шар розсипчастим ґрунтом присипати, щоб збереглась волога, — пояснила Валентина (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 96); На возах репались круглі волоські гарбузи, стояли діжки з білим розсипчастим сиром (Іван Микитенко, II, 1957, 336); Чайна промисловість СРСР виготовляє два основні типи чаю: розсипчастий.. та пресований — плитковий (Українські страви, 1957, 284);
//  Який легко кришиться; крихкий. Приходько мовчки подав чай з печивом. На фронті такого печива не було — хрумке, розсипчасте, навіть приправлене шоколадом (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 333); Вони сиділи за столом у райкомівській кімнаті і їли печену картоплю. Їли чудову, розсипчасту, з рожевими хрусткими пригарочками збоку печену картоплю (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 74).

2. перен. Розкотистий, уривчастий (про звуки). Владно залунав розсипчастий різкий дзвоник в сусідній кімнаті (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 805.

Коментарі (0)