РО́ЗСИПКА, и, жін., розм. Втрата у вазі сипких товарів. Переважили. — Скільки? — 620 [пудів цукру]! Але справді 600, бо ті двадцять із усушки.. і з розсипки набрались... (Остап Вишня, I, 1956, 141).
РОЗСИ́ПКА, и, жін., розм. Те саме, що розсипання.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 805.