в означеннях
Тлумачення, значення слова «розталь»:

РО́ЗТАЛЬ, рідко РОЗТАНЬ, і, жін.

1. Те саме, що відлига. — Ходжу по степу. Як тут розталь саме, вода пішла, а в мене чоботи драні (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 46); Весняна розтань заболотила шляхи (Яків Качура, II, 1958, 499).

2. Розталий, талий сніг; розтала, тала вода. — Як ото лелеки поприлітають у березні, а ще лежить сніг. Стоять черідкою, повгрузали в розталь, — замерзнуть. Весна забарилася, а вони хіба знали? (Юрій Яновський, I, 1954, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 821.

Коментарі (0)