в означеннях
Тлумачення, значення слова «розталий»:

РОЗТА́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до розтанути, розтати, розтаяти. Отак і стояв [Юсуп], аж доки й згубив з очей розталу в скелях та чагарниках загадкову і мужню постать (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 21).

2. у знач. прикм. Який розтав, перетворився у рідину під дією тепла; талий. Переступивши поріг, Максим скинув шапку, струсив з неї росу, що лишилася після розталого снігу (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 8); Розмиті шляхи, розталі льоди на річках і озерах, убогість краю, спустошеного недавніми переходами війська Лободи, — все це затримувало гетьмана (Іван Ле, Наливайко, 1957, 316);
//  Який відтанув, розморозився під дією тепла; розмерзлий. Були то радощі солодкі, як весна, Що пахне теплою розталою землею (Максим Рильський, Поеми, 1957, 238).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 821.

Коментарі (0)