в означеннях
Тлумачення, значення слова «розтягати»:

РОЗТЯГАТИ, аю, аєш і РОЗТЯГУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТЯГТИ і РОЗТЯГНУТИ, тягну, тягнеш; мин. ч. розтяг, ла, ло і розтягнув, нула, ло; док., перех.

1. Сильно натягуючи, робити довшим, ширшим, більшим за розміром. Стальну пружину можна стискувати й розтягувати (Фізика, I, 1957, 28); В кузню зазирнув Нестір, побачив: горно палає, Оверко щиросердно розтягує міх, видзвонює молот (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 166); — Ото спідницю справив мені Карпо ік празнику! — сказала Мотря й.. обома руками розтягла широку спідницю на обидва боки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 293);
//  безос. По лиці Хомки зразу забігали якісь чудні смуги, то його кривило набік, то розтягало вподовж (Панас Мирний, IV, 1955, 190);
//  Розпрямляючи, класти, розташовувати на чому-небудь;
//  Розсовуючи або розгладжуючи, робити тонким. Леонтій Жержеля сміявся тоненько, розтягаючи губи в ниточку (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 175); Усміх, котрий перед тим розтягнув зморшки на лиці [тітки], так і застиг на обличчі... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464). Розтягати (розтягувати, розтягти, розтягнути) баян (гармонію, міхи баяна, гармонії і т. ін.) — грати на баяні (гармонії і т. ін.), широко розсовуючи міхи. Партизапи-баянити інколи.. на повну силу міхів розтягували баяни (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 43); Високий матрос розтягнув гармонь, почав тихо пісню (Олександр Корнійчук, I, 1955, 45); Юний баяніст розтягнув міхи, і багатоголосий хор дружно підхопив пісню юних піонерів (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 105).

2. Пошкоджувати (сухожилля, зв'язку і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін. Лежу сьогодні в ліжку, бо розтягла собі трохи якийсь мускул в нозі, впавши порядно (Леся Українка, V, 1956, 365).

3. Простягати, випрямляючи, випростуючи що-небудь. Сонце роз'яснювало каламутну воду в потоці,.. причеплене до дна зілля розтягало свої довгі.. галузки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 142);  * Образно. Густі гарячі хвилі, обдавши Марка, почали шалено намотуватись на нього й розтягувати все тіло (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 9).

4. Розташовувати довгим рядом, розміщувати в одну лінію на значному протязі. Вже не треба було розтягувати вогневі засоби на кілометри по фронту, прикриваючи найдошкульніші місця. Сьогодні гарматам і мінометам було тісно (Олесь Гончар, III, 1959, 388); — Наполеон припустився помилки, розтягнувши комунікації (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 380);
//  Робити надто довгим. Вже, здається, дуже подібним є підпис. От тільки в кінці літеру «р» він розтягає, смикає вгору і потім якимись гачками тягне вниз (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 93); Про що ж ще написати Тобі? Я, правда, міг би до безмежності розтягати свого листа, розбавивши його сентиментальними фразами (Петро Колесник, Терен.., 1959, 185).

5. Подовжувати, робити тривалішим (час, строк дії, протікання чого-небудь, користування чимсь і т. ін.). Так, «люблю» ми не сказали, Ми все ждали, одкладали, Розтягали час, — Ми все думали-гадали, — Скаже хтось за нас (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 273); Я мимоволі притихнув.. Андрій тим часом ходив спокійно по кімнаті, розтягаючи якусь нудотну розмову (Степан Васильченко, II, 1959, 80); Не вмію я довго говорити, та й не люблю розтягувати того, що й так ясно для кожного (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 44);
//  Навмисне повільно, протяжно вимовляти (звуки, слова). Хлопчик голосив.. — Чого ти, Івасю? — питала мати. — Коня... ко-ня... — розтягаючи, одказав хлопчик (Панас Мирний, I, 1954, 169); — Ну от, Ганно, повинна тобі сказати, що тут будеш і жити разом з Мотею, — розтягуючи слова, проспівала Марта Гаврилівна (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 17); — Чого ж це ви самі носили сахар? Чи людей не було в сахарні, чи що? — сказала Маруся. — Та де там носив! ..Записував у книги, — сказав Зануда. — Записували, — розтягла голос Маруся (Нечуй-Левицький, III, 1956, 324).

6. Розносити, розбирати що-небудь одне за одним або частинами, у кілька прийомів, у різні місця. — Покликав [поміщик] поліцію, що силою повикидала бідноту, а на землянки закидали шнури і розтягали їх кіньми (Мирослав Ірчан, II, 1958, 407); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом, стали розтягати інвентар: борони, рала, плуги, навіть сівалки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 369); Наприкінці минулого століття традиційне полювання на гренландських китів біля Шпіцбергена припинилося. Їх виловили майже повністю, і тепер туристи розтягують по домівках останні сумні сувеніри — китові кістки, якими усіяне тутешнє узбережжя Шаука.., 10, 1967, 25); Селенова сім'я, гуртом з сусідами, встигла вже розтягти маленький хлівчик, не давши вогневі перескочити на хату (Борис Грінченко, I, 1963, 391);  * Образно. Від часу до часу підіймався легкий вітер і розтягав хмари (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 316);
//  розм. Виносити, забирати потай частинами. Годувалось при хаті багато бідної.. батькової рідні, котра по батьковій смерті почала красти та розтягати.. добро (Іван Франко, I, 1955, 12); — Усе життя батько його, як павук, кров із нас пив. А зараз син його на нашому горі наживається. Скільки того хліба розтяг із своїми прибічниками (Андрій Головко, II, 1957, 495); Після смерті Ярини княгиня Ольга якийсь час тримала ключі в своїх руках.. Дати ключі комусь з дворян боялась: молоді, ті самі, може, побояться, так інші за їхньою спиною все розтягнуть (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 102).

7. розм. Відтягати одне від одного; розбороняти. Розтріпаних і подертих, їх ледве розтягнув здоровий Свирид Мірошниченко (Михайло Стельмах, II, 1962, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 836.

Коментарі (0)