РОЗТЯ́ГНУТО, присл. Надто повільно. Інженер говорив довго і розтягнуто (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 14).
РОЗТЯ́ГНУТО, присл. Надто повільно. Інженер говорив довго і розтягнуто (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 14).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 838.